В Українському медичному ліцеї Національного медичного університету імені О.О. Богомольця продовжується співпраця з Марбурзьким університетом імені Філіппа.
Координаторками цієї наукової співпраці є завідувачка кафедрою латинської мови, авторка унікальних підручників, доцентка, талановита учениця всесвітньовідомого професора-латиніста, фундатора ліцею – Шаніна Юрія Вадимовича – шановна Шевченко Людмила Григорівна і всесвітньовідома науковиця, професорка Марбурзького університету шановна Радке Анне, яка вже другий рік поспіль, під час роботи V Міжнародної літньої школи «UML CAMP», прочитала цикли неймовірних лекцій.
Довідково: Марбурзький університет імені Філіппа заснований в 1527 році загальноєвропейського центру науки й освіти. Студентами університету були: Адольф Бутенандт (біохімія), Брати Грімм, Вільгельм Пфеффер (ботаніка). В Університеті викладав Джордано Бруно.
Високоповажна пані професорко Анне Радке
від спільноти першого університетського медичного ліцею
сердечно дякуємо Вам за величезну підтримку України,
нашого закладу освіти і чудовий виступ!
Слава Україні!
Героям Слава!
Центр комунікації.
Виступ на Випускних урочистостях -2024
Українського медичного ліцею
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Вітаю вас, учні і учениці, сильні і вправні не тільки в латинській мові,
а й повні інших гуманітарних знань, які вам передала досвідчена викладачка, моя дорога подруга Людмила Шевченко.
Я довго думала, що вам сказати?
Що я вам дам на дорогу, якщо уявити життя як подорож?
Перше, що спадає мені на думку, це рядки з вірша Горація,
відомі всьому світові:
«Aequam memento servare mentem –
Пам’ятай, і в скрутні часи потрібно зберігати рівновагу»
Всі освічені люди засвоїли ці рядки, але не тільки рядки, а й
римські чесноти, які Горацій оспівував у своїй поезії.
Тож збережіть ці вірші вічно і в пам’яті, і в серці!
Ви знаєте, я також пишу вірші латинською мовою.
І головною метою бачу не створити щось принципово нове, а передусім нагадати своїми віршами про безсмертні витоки європейської культури – ті тексти і контекст, що я теж намагаюся продовжувати.
З багатьох віршів, присвячених вам, дорогі українські учні,
нагадаю лише кілька.
Наслідуючи свого поетичного наставника Овідія, я написала цикл «Послання до українських героїнь».
Овідій оспівував міфологічних, вигаданих персонажів, а я оспівую жінок живих – сподіваюся, всі вони досі живі.
Ці латинські вірші читають на заняттях з латинської мови.
Студент іншої моєї колеги з університету Кадіса в Іспанії захистив наукову роботу, в якій дослідив «Послання до українських героїнь».
Ось так, через університети, серед європейської молоді шириться слава надзвичайного українського народу, частиною якого, надією якого є ви, дорогі випускники!
Та не лише похвала Україні є в моїх рядках – подібно до уїдливого і різкого давньогрецького поета Архілоха, у частині своїх віршів я виразно критикую нерішучість і небезпечну неквапність політиків.
Оскільки я всім серцем уболіваю за Україну, але можу боротися тільки зброєю слова, у той час як дуже потрібна ефективна залізна зброя.
Є серед моїх віршів немало пісень-плачів, якими я разом з вами сумую за зруйнованими школами, садами, людськими домівками.
Та найболячіше писати ті вірші, які вічно славитимуть полеглих героїв.
Скільки лиха через пиху і нелюдську жорстокість та варварство!
Я не перестану звинувачувати ваших сусідів у тому, що вони відмовилися думати. Подивіться: ось яку небезпеку несе в собі небажання людей здобувати освіту, приймати правду, критично мислити.
Також я не стомлюся підтримувати вас і зміцнювати поезією силу вашого розуму і духу.
Ідіть же вперед, до перемоги світла над темрявою, хоробрі юнаки і юнки!
Ви – надія Європи!
Ще побачимося, хай Бог вас береже!
Слава українцям і українкам!
ПРОФЕСОРКА АННА ЕЛІЗА РАДКЕ –
УКРАЇНСЬКА НОВОЛАТИНСЬКА ПОЕТЕСА
Oratio in graduatione discipulorum lycei medicinalis habita
Vos saluto, discipuli tam fortes quam periti non solum linguae latinae sed etiam humanitatis, quam vos docuit magistra doctissima, mea carissima amica Ludmilla Shevchenko.
Deliberavi, quid vobis dicam? Quid vobis tradam quasi ut viaticum vitae? Et primum mihi veniunt in mentem hi versus Horatiani notissimi ubicumque terrarum (Hor.C.II,3,1):
Aequam memento rebus in arduis/ servare mentem….
Omnes eruditi didicerunt hos versus, sed non modo versus, sed etiam virtutes Romanas, quas Horatius laudavit carminibus suis.
Ergo servate hos versus aeternos et mente et corde!
Ego autem nil aliud feci, quam ut vos carminibus meis admoneam ad contextum perpetuum et perpetuandum nempe contextum literarium, quem ego quoque continuare conata sum.
Ad pauca modo ex multis carminibus vobis dedicatis vos admonebo:
Ovidium magistrum secuta sum componens cyclum „Epistulae ad heroidas Ucrainenses“. Ovidius laudavit heroidas mythologicas et fictas, ego autem cecini in honorem feminarum vere vivarum- utinam adhuc vivant! De quibus epistulis disseruit studiosus quidam Hispanus Gaditani in ultimo fine Europae. Qua dissertatiuncula divulgatur laus heroidum Ucrainensium, quarum exempla et vos sequimini!
Cecini et multa carmina invectiva satis mordacia secundum Archilochum poetarum mordacissimum, ut sciatis me quoque pugnare pro Ucraina armis quidem verborum sed tamen postulare arma efficacia ferrea.
Multa quoque carmina sunt lamentationes, quibus vobiscum peregi plorare aefificia celeberrima, scholas et domus simplices deletas superbia tyranni.
Et pluria – proh dolor!- epitaphia mihi canenda erant, quae vitas heroum heroidumque occisorum in aeternum celebrabunt.
Et non desinam accusare inhumanitatem et barbariem tyranni et pergam vos admonere et roborare vires et mentis et cordis vestri.
Ite ergo, vos iuvenes fortes Deo iuvante! Vos estis spes Europae!
Valete, Deus custodiat vos!
Slava Ukraini!
ANNA ELISSA RADKE,
POETRIA NEOLATINA UCRAINENSIS
