За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час. Планомірне знищення євреїв не можна назвати просто актом геноциду, настільки безпрецедентним воно було за масштабами, опрацьованості і реалізації. Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву – Голокост.
Щорічно 27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Саме 27 січня 1945 р. армія визволила гітлерівський концтабір Аушвіц (польська назва – Освенцім). Тільки тут, в 70 км від Кракова, за роки війни – з 41-го по 45-й – було вбито більше 1,4 млн осіб, з яких 1,1 млн були євреями. На момент звільнення радянськими солдатами в концтаборі містилися 3 тис. євреїв. Саме цей табір вважається головним символом Голокосту.
А все розпочалося у 1933 р., коли до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив у країні націонал-соціалістичний режим. Цей режим ґрунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці-«арійці» належать до вищої раси, а євреї, як в основному і інші народи, вважалися Untermenschen – недолюдьми. Спершу німецький уряд планував «вирішити єврейське питання» переселивши євреїв у певну місцевість (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори), проте з розгортанням подій Другої світової війни нацисти вдалися до терору. Він почав знищення єврейського народу, в основному вихідців з Польщі, де проживала найбільш значна частина європейського єврейства. У виявлених після закінчення війни документах зазначено, що остаточною метою Гітлера було повне знищення всіх євреїв у всьому світі. Для виконання цього плану євреї були зігнані в гетто, були організовані трудові, концентраційні табори і табори знищення.
Протягом 1941-1944 рр. багато євреїв України, які потрапили до рук фашистів, було депортовано в концтабори смерті на території Польщі: Освенцім, Белжеця, Треблянка, Майданек та інші. В Україні фашистами було створено 50 гетто. Гетто — спеціальні поселення для євреїв, відокремлені від зовнішнього світу, з жалюгідними умовами життя для подальшого їх повного винищення
Величезною братською могилою представників різних народів став Бабин Яр у Києві, де з 29 вересня до 3 жовтня 1941 р. спеціальні команди нацистів вбили понад 52 тис. євреїв, українців, поляків, білорусів, циган і росіян. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для близько 220 тис. цивільних громадян та військовополонених. Окрім того існували й інші «Бабині Яри» на теренах України: у Дробицькому Яру в Харкові – 30 тис. загиблих, у Доманівці й Богданівці на Одещині – 50 тис.

Детальніше за посиланням:
https://naurok.com.ua/prezentaciya-golokost-216929.html
https://naurok.com.ua/prezentaciya-golokost-nevidomi-vihi-istori-147176.html

Центр комунікації.