Учень/учениця обє’кт булінгу:
Голосно і твердо, дивлячись в обличчя кривднику, піднявши праву руку долонею до нього з складеними разом пальцями , каже: «Стоп Припини негайно (називає неприйнятну дію)».
Якщо поблизу є дорослий, звернутися до нього з проханням допомогти зупинити ситуацію.
Невідкладно повідомити куратору (класному керівнику) свого класу про випадок, який стався.
Зустрітись з психологом Ліцею стосовно випадку.
Учень/учениця, поведінка якого/-ої була зафіксована і класифікована як булінгова:
Миттєво припинити поведінку, яку класифікують насильницькою, в будь-якому прояві до будь-якої дитини та/чи дорослого в Ліцеї.
Визнати в розмові з куратором (класним керівником) вчинене порушення.
Слідування плану роботи, розробленому психологом та іншими спеціалістами, врегулювання власного психологічного стану та психологічного клімату у класі;
Проявляти самоконтроль.
У разі відмови дотримуватися зазначеної вище процедури чи повторної булінгової поведінки вступає в силу нормативна Політика вирішення конфліктів в Ліцеї.
Процедура/послідовність кроків і реагування на зафіксовані прояви насильницької поведінки щодо учнів/дорослого у школі різними сторонами.
Дитина, яка стала свідком булінгу або акту насильницької поведінки:
Миттєво звернутися до будь-якого дорослого, який перебуває поблизу, з проханням допомогти зупинити ситуацію.
Невідкладно повідомити куратора (класного керівника) свого класу про випадок, що стався, якщо інцидент зафіксований серед однокласників.
Брати участь у загальних подіях класу за участі куратора (класного керівника) та психолога щодо врегулювання психологічно-емоційного клімату.
Працівник Ліцею (вчитель, куратор (класний керівник) та ін.), який став свідком булінгу або акту насильницької поведінки:
Миттєво зупинити неприйнятні дії.
Дізнатися імена та прізвища учасників події.
Невідкладно повідомити адміністрацію закладу освіти, куратора (класного керівника) класу про зафіксований акт насилля, надати детальну інформацію про обставини ситуації.
Вжити невідкладних дисциплінарних превентивних заходів: нагадати правила Ліцею та наслідки їх порушення.
Класний керівник, який дізнався про випадок булінгу з учнем/ученицею свого класу:
Заспокоїти, розрадити, нормалізувати поведінку всіх учасників акту насильницької поведінки.
Визначити, чи цей випадок підпадає під визначення «булінг». Якщо цей акт насильницької поведінки не класифікується як булінг, провести розмову з учасниками події щодо її причин та запобігання такого в майбутньому.
Провести розмову з класом з метою нагадати про Антибулінгову політику Ліцею та неприпустимість булінгу.
У той же день повідомити батьків суб’єкта і об’єкта булінгу про ситуацію під час особистої зустрічі.
У той же день повідомити психолога про випадок булінгу в класі.
У той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога;
У співпраці з психологом розробити план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками випадку насильницької поведінки;
Усі подальші дії куратора (класного керівника), психолога та директора закладу освіти регулює нормативна Політика вирішення конфліктів у Ліцеї.
Кроки батьків/законних представників:
Батьки учня/учениці, який/яка поскаржився/лась на булінгову поведінку щодо нього/неї:
Повідомити куратора (класного керівника) про скарги дитини і підозри на булінг (цькування), переконатися, що в Ліцеї зафіксований і мав місце випадок булінгу, про який розповідає дитина.
Обговорити скарги дитини на випадок насильницької поведінки щодо неї під час особистої зустрічі з куратором (класним керівником) і психологом Ліцею.
Поговорити з дитиною про неможливість проявів у закладі освіти та необхідність співпрацювати з психологом та куратором (класним керівником) до нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі.
Зустрітися з психологом Ліцею щодо усунення наслідків булінгу.
У разі рекомендацій психолога звернутися до позаліцейного психолога чи психотерапевта. У цьому випадку регулярно повідомляти психолога Ліцею про етапи і результати роботи.
Відвідати щонайменше дві зустрічі з психологом Ліцею задля профілактики виникнення в подальшому таких випадків.
Постійно надавати й отримувати від куратора (класного керівника) зворотній зв'язок щодо емоційного стану дитини.
Батьки/законні представники дитини, в якої зафіксували булінгову поведінку:
Прийти на зустріч з куратором (класним керівником), психологом Ліцею та отримати детальну інформацію стосовно проявів дитини та обставин ситуації, що склалася.
Ознайомитись із записом у Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога та антибулінговою Політикою в Ліцеї.
У разі відмови прийти на зустріч витяг із журналу з описом ситуації надсилають на поштову адресу батьків/законних представників рекомендованим листом чи на електронну пошту вказану в Угоді про співпрацю.
Поспілкуватися з дитиною про неприпустимість булінгу в Ліцеї та необхідність співпрацювати з психологом та куратором (класним керівником) до нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі.
Співпрацювати з психологом Ліцею щодо усунення наслідків булінгу.
Відвідати щонайменше дві зустрічі з психологом Ліцею задля профілактики виникнення в подальшому таких випадків.
Звертатися до позаліцейного психолога чи психотерапевта за рекомендацією психолога Ліцею чи за власним бажанням.
У такому разі регулярно повідомляти психолога Ліцею про етапи та результати роботи.
Постійно надавати й отримувати від куратора (класного керівника) зворотній зв'язок щодо емоційного стану дитини.
Батько/мати, який/-а зазнали булінгу від працівників Ліцею:
Назвати неприйнятну поведінку «булінгом» із посиланням на Антибулінгову політику Ліцею.
Повідомити директора Ліцею про випадок булінгу та підтвердити письмово про випадок булінгу відповідно заявою.
Співпрацювати з директором Ліцею та іншими фахівцями, яких визначить директор закладу освіти, для розв’язання неприйнятної ситуації.
Кроки психолога Ліцею щодо роботи з усіма залученими учасниками булінгу:
У той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога зі слів куратора (класного керівника), дитини – об’єкту/суб’єкту булінгу, батьків, інших сторін учасників випадку булінгу.
У співпраці з куратором (класним керівником) розробити план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки.
Провести щонайменше дві зустрічі з батьками/законними представниками обох сторін конфлікту щодо усунення наслідків та профілактичних заходів.
У раз потреби, рекомендувати батькам/законним представникам звернутися до позаліцейного психолога чи психотерапевта. В цьому випадку регулярно підтримувати контакт з позаліцейними спеціалістами та обмінюватися інформацією, коригувати план індивідуальною роботи з учасниками акту насильницької поведінки.
Ввести спостереження за усіма учасниками булінгу, акумулювати та аналізувати інформацію від куратора (класного керівника), вчителів, батьків/законних представників тощо до повного відновлення сприятливого психологічного клімату у класі та емоційного стану дітей.
Кроки куратора (класного керівника), психолога щодо роботи зі свідками пасивними учасниками булінгу:
Провести розмову-нагадування з класом щодо неприпустимості проявів булінгу і насильницької поведінки в Ліцеї.
Провести позапланові класні активності, під час яких діти проявляють себе з менш звичних сторін, мають змогу зблизитися та налагодити відносини.
