Верховна Рада України: трудове законодавство на період дії воєнного стану

Перебування держави в стані війни та діяльність працівників в умовах руйнування інфраструктури та порушення нормального порядку функціонування трудових відносин вимагають суттєвого перегляду чинної системи їх організації.
На цьому тижні Верховна Рада України прийняла Закон України про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану (реєстр. №7160), який, зокрема, захищає права найманих працівників на працю на безпечних територіях та отримання заробітної плати в період та після завершення режиму воєнного стану.
Зважаючи на зазначене, новим Законом утверджуються низка особливостей правового регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, наприклад:
– для відвернення або ліквідації бойових дій, інших складних обставин передбачається можливість переведення працівника на іншу роботу без його згоди, якщо така робота не протипоказана йому за станом здоров’я;
– у зв’язку з веденням бойових дій та загрозою для життя і здоров’я передбачається право працівника розірвати трудовий договір за власною ініціативою без попередження роботодавця у двотижневий строк.
Також Закон захищає громадян, що перебувають у відпустці у зв’язку вагітністю та пологами та відпустці по догляду за дитиною від розірвання з ними трудового договору з ініціативи роботодавця на період дії воєнного стану.
Нові норми трудового законодавства України також передбачають утвердження прав громадян на отримання заробітної плати в умовах війни. Відповідно до положень Закону, заробітна плата в період воєнного стану має виплачуватися на умовах визначених трудовим договором. При цьому, роботодавець повинен вживати усіх можливих заходів щодо забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Неможливість вчасно виплатити заробітну плату через бойові дії не звільняє роботодавця від обов’язку виплатити заробітну плату. Водночас, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Також Закон визначає можливість призупинення трудового договору, що водночас не призводить до припинення його дії чи розірвання. Варто зазначити, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Закон України про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 цього Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.

Довідково:
Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на своєму засіданні 14 березня 2022 року розглянув проект Закону України про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану за реєстр. № 7160, поданий народним депутатом України Галиною Третьяковою.
За результатами розгляду Комітет рекомендував Верховній Раді України включити зазначений законопроект до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу і в цілому з техніко-юридичними правками та з урахуванням пропозицій Комітету.

Офіційно за посиланням:
https://www.rada.gov.ua/news/razom/220676.html

Довідково:
15 березня ВРУ ухвалила в цілому Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” (законопроєкт № 7160). 23 березня його підписано Президентом та опубліковано в газеті “Голос України”.
Закон України від 15.03.2022 р. № 2136-IX набере чинності 24.03.2022 р.
Діятиме він протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, та втратить чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану.
Цим законом визначаються особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.
У Законі зазначено, що на період дії воєнного стану:
вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачені ст. 43, 44 Конституції України;
не застосовуються норми законодавства про працю в частині відносин, врегульованих цим законом.

Укладення трудового договору

На період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
У період дії воєнного стану умова про випробування під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
З метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, в тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які через бойові дії евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Переведення та зміна істотних умов праці

На період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою ніж середній заробіток за попередньою роботою.
На період дії воєнного стану норми ст. 32 КЗпП про двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

З ініціативи працівника. У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (за винятком примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури).
З ініціативи роботодавця. Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, викликаною знищенням у результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, вказаним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
На період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Встановлення та облік часу роботи і часу відпочинку

Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.
Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.
П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.
Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
На період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої ст. 65, частини третьої – п’ятої ст. 67 та ст. 71–73 (святкові й неробочі дні) КЗпП.

Організація кадрового діловодства та архівного зберігання
кадрових документів у роботодавця

На час воєнного стану організація кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів здійснюється на розсуд роботодавця.

Робота в нічний час

На час воєнного стану не залучаються без крайньої необхідності до роботи в нічний час:
вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року;
особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
На час воєнного стану частини перша та друга ст. 54 КЗпП не застосовуються.

Залучення до роботи деяких категорій працівників

На час дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених ст. 8 цього Закону), на час дії воєнного стану можуть залучатись до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові й неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою.

Оплата праці

Заробітна плата виплачується на умовах, визначених трудовим договором.
У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії її виплата може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.

Зупинення дії окремих положень колективного договору

На час військового стану дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена.

Відпустки

На період воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні.
На період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.
Протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати без урахування норм частини першої ст. 26 Закону України «Про відпустки».

Призупинення дії трудового договору

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Дія трудового договору може призупинятися у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість виконання ним роботи.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.

Діяльність профспілок

У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.
На період воєнного стану тимчасово призупиняється дія ст. 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів.