Вчителька-методистка Керасіді І.Г.: екскурсія до чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича

Не зважаючи на підступний напад російських окупантів на Україну, вчителі Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О.О. Богомольця продовжують знайомити ліцеїстів зі сторінками історії різних куточків нашої Батьківщини. Вчитель історії Керасіді І.Г. запрошує у віртуальна екскурсію до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — один із найстаріших класичних університетів в Україні. Розташований у величній будівлі сучасних Чернівців – комплексі, спорудженому в 1864-1882 рр. як резиденція митрополитів Буковини і Далмації за проектом відомого австрійського архітектора чеського походження Йозефа Главки. Роботи інтер’єрів виконані віденськими художниками К. Іобстом, І. Кляйном, чеським К. Свободою, буковинськими Е. Бучевським і Є. Максимовичем. Стиль будівель еклетичний з домінуючим мотивом візантійської та романської архітектури.
Сам Університет був заснована 4 жовтня 1875 року указом цісаря Франца Йозефа I на основі теологічного інституту, що існував з 1827 року з німецькою викладовою мовою і з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур.
Носив наступні назви: імені Франца Йозефа (Чернівецький університет імені Франца Йозефа) у 1875—1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1919—1940) і Чернівецький державний університет (після 1940 року).
1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім’я Юрія Федьковича.

Осип-Юрій Федькович
11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.
Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу вчені європейського та світового рівня: економіст Йозеф Шумпетер, філософ Ґеорґ Еліс Мюллер, юрист Ганс Ґросс, історик Раймунд Фрідріх Кайндль, славіст Омелян Калужняцький, україніст Степан Смаль-Стоцький, композитор і письменник Сидір Воробкевич та інші.
За австрійської влади ЧНУ мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. На філософському факультеті кафедрою української мови завідували: Климентій Ганкевич (1875—1876), І. Онишкевич (1876—1882), С. Смаль-Стоцький (1885—1918), слов’янських мов О. Калужняцький (1875—1898) і Євген Козак (1899—1919); кафедру практичного богословія очолював Д. Єремійчук (1899—1919).
У цей час в Чернівецькому університеті навчалися, крім буковинців, також багато галичан, зокрема: І. Франко, Лесь Мартович, Д. Лукіянович; габілітувалися В. Милькович з історії Східної Європи (згодом професор ЧУ, 1895—1919), О. Колесса з української мови.
Серед ректорів університету були українці: К. Томащук (1875—1876), О. Калужняцький (1889—1890) і Є. Козак (1907—1808).
1875 року на загальне число 208 студентів українців було 41, у 1914 на 1 198 — 303 (приблизно стільки ж румунів, найбільше було євреїв і німців). Під час Першої світової війни діяльність університету була порушена. Порушувалося питання про його перенесення у глиб Австрії. Після розпаду Австро-Угорської імперії 1918 року і прилучення Буковини до Румунського королівства університет до 1940 р. вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1918—1940 pp. університет було румунізовано, скасовано українські кафедри, а українських професорів звільнено. Філософський факультет поділено на два: філософсько-літературний і природознавчий. Довголітнім ректором ЧНУ за румунського часу був І. Ністор. На природознавчому факультеті довгі роки працювали відомі вчені Костянтин Гормузакі та Карл Пенеке.
1920 року на 1 671 студентів було 239 українців, у 1933 на З 247 студентів було 2117 румунів, 679 євреїв, 199 німців, 155 українців, 57 поляків, 40 інших.
1940 року після приєднання Буковини до УРСР, університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання та поділено на сім факультетів, а з 1955 на одинадцять: історичний, філософський, іноземних мов, географічний, біологічний, хімічний, фізико-математичний, економічний, технічний і заочний, була 51 кафедра. Теологічний факультет було ліквідовано. Запроваджене заочне й вечірнє навчання та аспірантуру.
Станом на квітень 2020 року Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича займає п’яте місце у рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus, яка забезпечує облік публікацій науковців, установ і статистику їх цитованості[

Використані джерела
1. Т. В. Марусик Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 502. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
2. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
3. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича в незалежній Україні: до 140-річчя від дня заснування: бібліогр. покажч. / М-во освіти і науки України, Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, Наук. б-ка ; [уклад.: Н. М. Загородна, Н. І. Горюнова, Н. І. Ткач, В. І. Ряба ; наук. ред, авт. вступ. ст. Т. В. Марусик]. — Чернівці: Чернівец. нац. ун-т, 2015. — 512 с.