Вчителі ліцею взяли участь в опитуванні Державноі служби якості освіти України

Вчителі Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О.О. Богомольця взяли участь в опитуванні Державноі служби якості освіти України, яка представила результати моніторингів педагогічних працівників, які вимушено перебувають за кордоном у зв’язку зі збройною агресією росії проти України.
Питання стосувалися:
намірів повернутися в Україну;
бажання продовжувати педагогічну кар’єру в Україні;
організації дистанційного навчання;
підвищення кваліфікації в країнах тимчасового перебування.
Індивідуальні інтерв’ю протягом червня 2022 року пройшли 315 педагогічних працівників з 29-ти країн перебування.

Наміри вчителів повернутися в Україну

87% вчителів зазначили, що планують повернутися в Україну, зокрема 14% – до початку 2022/2023 навчального року, якщо буде відновлене очне навчання в закладі освіти, де вони працюють. Серед інших передумов повернення найчастіше виокремлені:
закінчення бойових дій;
безпекова ситуація в регіоні та країні;
бажання працювати в Україні.
11,4% педагогів наразі не ухвалили рішення щодо повернення в Україну здебільшого через такі причини:
нестабільна ситуація;
відсутність житла;
хвилювання за здоров’я та психологічний стан власних дітей;
різке зменшення заробітної плати;
бажання набути нового професійного досвіду, вивчити мову й здобути нові знання.
1,6% респондентів зазначили, що не планують повертатися в Україну через відсутність житла та сімейні обставини.
Бажання вчителів продовжувати педагогічну кар’єру в Україні
З-поміж респондентів, які планують повернутися в Україну, 97% зазначили, що продовжать свою педагогічну діяльність, 2% – не визначилися, а 1% не мають такого бажання.
13 учителів (4,1%) звільнилися з роботи протягом часу перебування за кордоном, зокрема семеро за власним бажанням, троє – у зв’язку з закінченням контракту, інші – через небажання адміністрації школи продовжувати співпрацю, тиск керівництва, припинення діяльності закладу освіти.
Стан організації дистанційного навчання під час воєнного стану
На думку 70% респондентів дистанційне навчання під час воєнного стану порівняно з періодом пандемії зазнало суттєвих змін. Зокрема, через безпекову ситуацію на територіях, де проживають учні:
погіршився психологічний стан дітей;
відсутня можливість вийти на зв’язок у зв’язку з обстрілами, повітряними тривогами тощо.
Також виникали проблеми з синхронним навчанням, оскільки діти перебували у різних часових поясах.
Частина педагогів (7,6%) виокремили позитивні зміни:
учні стали активнішими під час занять (імовірно, причиною цьому – підтримка батьків, які мали змогу більше часу проводити з дітьми);
з’явилося більше відеоконтенту для використання під час уроків.
17 % педагогів не відчули суттєвих змін у дистанційному навчанні під час воєнного стану порівняно з періодом пандемії, а 13% не змогли дати однозначної відповіді, оскільки не були залучені до освітнього процесу (перебували в простої/відпустці).
Професійні потреби вчителів під час воєнного стану
На думку опитаних педагогічних працівників розв’язати проблеми, що виникали під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану, можна через:
вирішення технічних питань (інтернет, мобільний зв’язок, гаджети) (21%);
повернення додому у зв’язку з закінченням війни (10,5%);
психологічну допомогу та психологічний супровід учителів і учнів (3,5%);
наявність паперових книг (1%);
створення єдиного порталу електронних журналів (0,6%).
Підвищення кваліфікації вчителів у країнах тимчасового перебування
71% респондентів зазначили, що їм не пропонували пройти підвищення кваліфікації чи працевлаштуватися у школах країни перебування, 3% цікавилися цією темою, однак не знайшли потрібної інформації, 5% отримували пропозиції щодо працевлаштування, але не за спеціальністю або ж на волонтерських засадах.
63,5% вчителів готові пройти підвищення кваліфікації за місцем тимчасового перебування за наявності такої можливості. Прийнятним строком для проходження підвищення кваліфікації 35% педагогів вказали 1 міс., 18% – 3 міс., 4,4% – 1 рік, 6,3% влаштує будь-який запропонований.
Найбільшою перепоною у підвищенні кваліфікації педагоги називають мовний бар’єр. Лише 2,9% респондентів добре розуміють співрозмовників і можуть висловлюватися на будь-які теми, 15% розуміють основний зміст у повсякденному спілкуванні, можуть висловлюватися на повсякденні теми, 38,7% розуміють загальновживані висловлювання при спілкуванні, можуть використовувати прості речення для опису своїх потреб, 35% можуть лише розповісти про себе в кількох реченнях, представитися.
Усі респонденти відзначили доброзичливе ставлення громадян країн, в яких вони зараз вимушено перебувають.

Довідково:
Педагогічні працівники, з якими проведено інтерв’ю, перебувають за кордоном від двох до чотирьох місяців (станом на червень 2022 року).
Найбільша кількість респондентів перебуває в Польщі – 93 особи (29,5% від загальної кількості респондентів), Німеччині – 85 осіб (27%), Чехії – 20 осіб (6,3%), Словаччині – 13 осіб (4,1%), Болгарії – 12 осіб (3,8%), Франції – 11 осіб (3,5%), Італії, Нідерландах – по 9 осіб (по 2,9%), Австрії – 8 осіб (2,5%), Великій Британії, Литві – по 7 осіб (2,2%).
Педагогічний стаж респондентів варіюється від 1 до 52 років: до 5-ти років включно – 44 особи (14%), 6-10 років – 55 осіб (17,5%), 11-15 років – 64 особи (20,3%), 16-20 років – 47 осіб (14,9%), 21-25 років – 36 осіб (11,4%), 26-30 років – 29 осіб (9,2%), понад 30 років – 40 осіб (12,7%).

Офіційно за посиланням:
https://sqe.gov.ua/perevazhna-bilshist-uchiteliv-planuyu/

Центр комунікації