В ліцеі обговорено публічний річний звіт про стан дотримання мовного Закону

На онлайн Zoom нараді з педагогічними працівниками Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О.О. Богомольця 18 травня 2022 року обговорено
річний публічний звіт про стан дотримання мовного Закону у 2021 році Уповноважеого із захисту державної мови Тараса Креміня.
Спікерами були: директор Ліцею професор Цехмістер Ярослав Володимирович, заступниця директора з навчально-виховної роботи, кандидатка педагогічних наук Іваненко Руслана Валеріївна, заступниця директора з виховної роботи, вчителька-методистка Жеребко Тамара Олександрівна.
Була надана інформація щодо нормативного розгляду, відповідно до частини 5 статті 49 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, публічного річного звіту Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня про свою діяльність та стан дотримання Закону.
“Другий в історії “Річний звіт про стан дотримання мовного Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” у 2021 році” готувався в умовах воєнного стану. Попри минулорічні атаки на мовний закон, ворожу практику російщення окупованих територій, українська мова утверджується і оживає на вустах більшості громадян України, світового українства, друзів України”, – зазначив Тарас Кремінь.

За словами Уповноваженого, у 2021 році українська впевнено здобула нові перемоги. “Першим завойованим рубежем стала сфера обслуговування споживачів, яка від 16 січня перейшла на українську. В липні державна мова завдала нищівної поразки “п’ятій колоні” у спробах скасувати закон про державну мову. Конституційний Суд України не лише визнав Закон конституційним, а й суттєво зміцнив державний статус української мови як невіддільного елемента конституційного ладу держави. Загрозу мові визнано загрозою національній безпеці”, – говорить Тарас Кремінь.
“В липні 2021 року розпочався новий етап втілення норм Закону, який забезпечив збільшення присутності державної мови в публічному просторі та зміцнив її статус як державної. 16 липня, зокрема, набули чинності не лише норми Закону про обов’язковий іспит на рівень володіння державною мовою для майбутніх держслужбовців та претендентів на отримання українського громадянства, а й інші статті, які стосувалися сфери культури і розваг, книговидавництва та роботи книгарень, кіновиробництва, туристичної сфери, демонстрування фільмів в кінотеатрах і на телебаченні”, – зазначає Тарас Кремінь.
Загалом звіт складається з шести розділів. У розділі “Діяльність Уповноваженого із захисту державної мови” наведено реальні результати, яких вдалося досягти задля захисту та утвердження державної мови. Найбільша частина звіту “Застосування української мови як державної у сферах суспільного життя” структурована відповідно до статей Закону. У кожній зі сфер наводяться найважливіші норми Закону та коментарі щодо їх практичного застосування, окреслюються виявлені проблеми.
Окремо представлені висновки та рекомендації щодо можливих шляхів розв’язання актуальних питань, які заслуговують на уважне вивчення та врахування в діяльності Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.
Так, у своїх рекомендаціях Уповноважений вкотре наголошує на важливості затвердження Державної програми сприяння опануванню державної мови, як це передбачено ст. 5 Закону.
“На жаль, лінгвоцид на окупованих територіях України триває у гібридних формах. Дискримінація за мовною ознакою траплялась і била рекорди за своїм резонансом. Втім, порушення мовного закону, незалежно від сфери чи регіону, а також зухвалість низки порушників, фіксувалися вчасно. Головне інше. Загальнонаціональна профілактична робота, репрезентована в ініційованій нами інформаційно-роз’яснювальній кампанії та підтриманій громадянським суспільством, а це – сила-силенна звернень та виступів у медіа, попереджень і виправлених порушень, дала втішні, як для першої в історії незалежної України мовозахисної інституції, результати.
Історія довела: концепція “лагідної українізації” – не ідеальний, проте оптимальний шлях імплементації Закону, запозичений з досвіду провідних мовних інституцій Європи. Так, як працюють наші колеги з EFNIL, які прийняли Україну до родини європейських мовних інституцій країн – членів ЄС на правах асоційованого члена, дає нам, піонерам у реальному захисті української мови як державної, а також захисті права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг, як це визначено ст. 49, переконливі аргументи рухатися тим же курсом”, – наголосив Тарас Кремінь.
“Українська – мова переможців. Шануймося, спілкуймося, перемагаймо!”, – закликав Уповноважений.

Офіційно звіт за посиланням:
https://mova-ombudsman.gov.ua/richnij-publichnij-zvit-za-2021-rik?fbclid=IwAR3dA7k8lI4HYR0j5RubNw1VcsmWmRQHDBExx68o_fNoaCDLb5Fp21PkgTE

Центр комунікації