Професор Цехмістер Я.В.: «Основи динаміки, Механіка Ньютона», 9-А клас

З учнями (ученицями) 9-А класу професором Цехмістером Ярославом Володимировичем проведено семінарське заняття за темою: «Основи динаміки. Закони Ньютона». Особлива увага була приділена тестовими питанням ЗНО (2018-2020) з предмету «Фізика».
Завдання були отримані в асинхронному форматі на віртуальній навчальній дошці uml.ua.
У 1687 р. І. Ньютон у своїх «Математичних началах натуральної філософії» сформулював усі основні закони механіки.
Закони Ньютона разом з його ж законом всесвітнього тяжіння та апаратом математичного аналізу вперше в свій час надали загальне та кількісне пояснення широкому спектру фізичних явищ, починаючи з особливостей руху маятника та закінчуючи орбітами Місяця та планет. Закон збереження імпульсу, який Ньютон вивів як наслідок своїх другого та третього законів, також став першим з відомих законом збереження.
Дина́міка (грец. δύναμις — сила) — розділ механіки, в якому вивчаються причини виникнення механічного руху. Динаміка оперує такими поняттями, як маса, сила, імпульс, момент імпульсу, енергія.
Узагальнюючи численні досліди, він установив зв’язок між масою і прискоренням тіла та силою, що діє на нього
Основне завдання механіки полягає у тому, щоб за заданим станом тіла (координати і швидкість у певний момент) визначити в будь-який момент часу всі наступні його стани без додаткових вимірювань. При цьому припускається, що сили, які діють на тіло, відомі.
Обернена задача динаміки: за заданими силами визначити характер руху тіла.
При́нцип найме́ншої ді́ї, у фізиці — стверджує, що із усіх можливих шляхів системи у просторі реалізується той, який відповідає мінімальному значенню дії.
Принцип найменшої дії є універсальним фізичним законом і використовується для виведення рівнянь руху.
За допомогою законів динаміки вивчається також рух суцільного середовища, тобто пружно і пластично деформованих тіл, рідин і газів.