Президент України Володимир Зеленський: Ми ніколи не маємо зупинятися в захисті свободи й демократії

Шановні друзі! Колеги!
Передусім хочу подякувати тобі, Шарлю, і також хочу подякувати чеському головуванню й особисто Прем’єр-міністру Фіалі за цю можливість, за запрошення взяти участь у цьому заході. Україна – як це й має бути – разом з усіма європейцями.
Це вже звично для всіх: і на нашому з вами рівні, коли ми регулярно зустрічаємось і спільно працюємо в різних європейських форматах; також і для людей у наших країнах, бо для більшості європейців Україна – це невід’ємна частина європейського простору. Простору свободи, демократії, соціального розвитку й фундаментальних цінностей, які поєднують усіх нас, які роблять Європу такою привабливою для багатьох людей з інших частин світу.
Але давайте на мить озирнемося назад, у зовсім нещодавнє минуле. Ще буквально кілька поколінь до нас із вами такий європейський простір, який ми сьогодні маємо, міг бути не більше ніж мрією.
Причому настільки сміливою мрією, що було дуже складно повірити, що її можливо реалізувати.
Європа була континентом розбрату, войовничих амбіцій, клановості, несвободи, нерівності, бідності. І європейцям доводилося тікати в інші частини світу, щоб просто вижити й реалізувати свій потенціал.
Так було. Європа зробила дуже багато, щоб це подолати.
І навіть Росії зараз не вдасться зіштовхнути наш із вами континент у таку минувшину. Хоча Росія відверто прагне цього, витрачає на це багато сил, багато коштів, ресурсів. Воює заради цього й провокує антиєвропейські кризи, чиї удари відчувають усі у Європі – від Португалії до Фінляндії.
Але що дає впевненість у тому, що європейський шлях незворотний?
Відповідь одна: єдність. І єдність не лише лідерів і держав. Не лише у правовому просторі. Не лише у наших із вами інституціях – інституціях ЄС та інших, не лише у їхній роботі.
Дуже важливо, що зберігається єдність нашого з вами сприйняття Європи як завдання.
І вчора пан Премʼєр-міністр Чехії Фіала, звертаючись до лідерів Європи, що зібралися в Празі на інавгураційну зустріч нового формату співпраці на нашому континенті, нагадав цей образ, що його запропонував Вацлав Гавел. Європа як завдання.
Хочу сьогодні, на засіданні Європейської ради ще раз зробити наголос саме на цьому образі. Бо це джерело нашої з вами сили.
Європа залишатиметься саме такою, як зараз, поки європейці сприйматимуть те, що мають, те, як живуть, те, що отримали від попередніх поколінь, не як даність, а саме як завдання.
Мир у Європі – це не стан, а завдання.
Наші цінності, їхня поширеність і міцність – це не даність, а завдання.
І демократія – це не те, що може бути завжди, тому що вже є зараз, а також завдання.
Соціальний розвиток, прагнення до рівності у різноманітті, якими Європа вирізняється з-поміж інших частин світу, – це теж не щось таке, що ми можемо просто отримати від батьків чи просто передати своїм дітям. Це завдання.
І безпека… Безпека – це теж не стан, не даність, не спадок, який можна отримати чи передати, а завдання.
Це завдання, що постійно оновлюється, яке ніколи не можна полишити і яке незмінно потребує нових думок, кроків та рішень, щоб зберегти все те, що ми з вами так цінуємо і що так звично для нас.
І особливо зараз, у час, коли Європу так жорстоко, багаторівнево атакує найбільш антиєвропейська держава сучасного світу – Росія.
На нашу землю – на українську частину Європи – Росія принесла війну. І лише завдяки тому, що український народ зупинив цю навалу Росії, Росія поки не може принести таку ж війну й іншим частинам Європи, зокрема країнам Балтії, Польщі, Молдові.
Уся Європа поставлена в умови жорсткої цінової кризи, коли через маніпуляції з енергоринком Росія досягає небаченого тиску на рівень життя абсолютної більшості європейців.
І всі ми через захоплення російськими військами Запорізької атомної станції перебуваємо на межі радіаційної катастрофи.
Це страшні умови. Але ми всі – разом, ми потужно захищаємося, ми не полишили нашого завдання.
Ми налагодили й маємо лише збільшувати нашу взаємодію в безпековій і оборонній сферах.
Збільшувати постачання зброї, боєприпасів для захисту від російської навали.
Збільшувати виробництво зброї та боєприпасів у Європі, щоб бути незмінно готовими до захисту нашого спільного простору.

Авжеж, я розумію, всі ми краще витратили б гроші, які витрачаємо на озброєння, на зовсім інші цілі – мирні цілі, на соціальні потреби. Але хто й чим тоді зможе захистити такі цілі й такі потреби?
Ми маємо особливо уважно підійти до питання захисту нашої критичної інфраструктури, і особливо після того, які диверсії сталися на газогонах у Балтійському морі.
Ніколи раніше наш континент не був поставлений перед такою загрозою – загрозою знищення підводних трубопроводів, кабелів, тунелів. Але зараз від Росії можна очікувати й цього.
Водночас маємо посилювати нашу співпрацю, щоб допомогти одне одному забезпечити всіх європейців належними енергетичними гарантіями. Росія не має досягти успіху у своєму намаганні примусити європейців до енергетичної бідності чи взагалі до повної відсутності енергії.
Ключовий виклик при цьому – саме в Україні.
Перше – це фізичний захист енергетичних об’єктів від російських ударів. Нам потрібно достатньо систем протиповітряної оборони, щоб не дозволити Росії залишити людей узимку без тепла й електрики.
Друге – це Запорізька атомна станція. Маємо нарешті змусити Росію негайно виконати вимоги МАГАТЕ, усіх нормальних людей світу й демілітаризувати станцію. І це не тільки про військову техніку Росії, а й про виведення всіх бойовиків зі станції. Прямо зараз на Запорізькій станції перебувають 500 російських терористів. І їм там не місце!
Це абсолютно необхідно для радіаційної безпеки. Це абсолютно необхідно для того, щоб Україна мала потрібний обсяг електрики для експорту. Для експорту, який цієї зими принципово важливий для наших сусідів у ЄС.
Третє – це відбудова. Швидке відновлення об’єктів, які Росія зруйнувала бойовими діями.
Я вдячний тим країнам, які вже почали роботу за нашим Fast Recovery Plan. І ми очікуємо на змістовне обговорення цієї теми під час конференції в Німеччині 25 жовтня.
Ми вже створили й маємо постійно посилювати систему санкційного тиску на агресора.
Я дуже дякую вам за ухвалення восьмого пакету санкцій ЄС, який містить зокрема й компонент щодо російської нафти. Маємо продовжувати рух за цим напрямом – напрямом тиску на російський енергосектор, на це основне джерело доходів держави-агресора.
І ми маємо зберігати політичну принциповість. Особливо важливо це саме зараз, коли російські сили нарешті посипалися на полі бою і наші герої щоденно звільняють українську землю – село за селом, місто за містом.
Щоб зупинити звільнення України, Росія почала маніпулювати темою переговорів і нібито згадала про діалог, який сама ж і відкинула, почавши цю війну проти України й проти вас усіх, проти всієї Європи.
Очевидно, що Росія не хоче ніяких справжніх переговорів. Бо якби хотіла, то відреагувала б на десятки наших пропозицій і намагань. Росія просто хоче виграти час. Хоче перегрупувати сили й накопичити ресурси, щоб ударити знову. Ми маємо не дати їй зробити це.

Як і все інше у Європі, безпека – це не те, що можна отримати, чимось поступившись чи підписавши якусь угоду. Безпека – це завдання. Завдання вигнати окупанта з окупованої ним території. Завдання притягнути вбивць і катів до законної відповідальності. Завдання відновити дію фундаментальних норм і конвенцій, затверджених міжнародною спільнотою для всіх держав без винятку.
Ми маємо бути сильними до нашої з вами перемоги, щоб зберегти все те, що ми так цінуємо. Ми маємо не зупинятися ніколи в захисті свободи й демократії, щоб наші діти й онуки могли насолоджуватися принаймні не меншим обсягом прав і свобод, який є у нас.
І ми маємо максимально вкладатися зараз у нашу оборону, у нашу безпеку, у нашу співпрацю, щоб у будь-кого у світі, у кого може навіть просто промайнути думка, щоб розпочати антиєвропейський курс, назавжди збереглося усвідомлення, що сила європейської єдності – нездоланна.
Я дякую вам за увагу! Я дякую вам за підтримку!
Хай живе об’єднана Європа! Об’єднана – також як завдання. Завдання для нас із вами. Рівних лідерів країн Європи – країн Європейського Союзу. Всіх де-факто, але поки що не всіх де-юре. І це також для нас із вами завдання – завдання заради нашої з вами Європи. Простору свободи, демократії, соціального розвитку та фундаментальних цінностей, які поєднують усіх нас.
Дякую вам!
Дякую тобі, Шарлю!
Слава Україні!

Офіційно за посиланням:
https://www.president.gov.ua/news/mi-nikoli-ne-mayemo-zupinyatisya-v-zahisti-svobodi-j-demokra-78353

Центр комунікації