НАПН України: Історія створення

Національна академія педагогічних наук України (НАПН України) (англ. National Academy of Educational Sciences of Ukraine, NAES of Ukraine) є самоврядною науковою організацією у галузі освіти, педагогіки і психології, заснованою на державній власності.
До складу Академії педагогічних наук СРСР входило 18 провідних учених педагогів і психологів України. Однак із розпадом СРСР уже 1991 року Академія педагогічних наук СРСР припинила існування. Підтримуючи пропозицію провідних українських учених, Президент України Леонід Кравчук 4 березня 1992 року підписав Указ про створення Академії педагогічних наук України як вищої галузевої наукової установи.[3]
На виконання цього Указу 16 червня 1992 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову, яка передбачала конкретні заходи щодо утворення Академії педагогічних наук України. Президентом-організатором було призначено Миколу Ярмаченка. Дійсними членами — засновниками Академії педагогічних наук України стали 15 відомих в Україні вчених (Федір Арват, Гончарук Є. Г., Захаренко О. А., Каніщенко Л. О., Киричук О. В., Мадзігон В. М., Мокін Б. І., Прісняков В. Ф., Прокопенко І. Ф., Савченко О. Я., Скок В. І., Скопенко В. В., Таланчук П. М., Шкіль М. І., Микола Ярмаченко).
17 листопада 1992 року відбулися збори академіків — засновників, які завершили формування Академії. Було обрано 7 нових дійсних членів. 18 листопада 1992 року відбулися перші Загальні збори АПН України. Вони обрали президентом Академії Миколу Ярмаченка, віце-президентом Л. О. Каніщенка, головним ученим секретарем О. Я. Савченко. Було утворено три відділення: теорії та історії педагогіки; дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті, психології, вікової фізіології та дефектології.
30-31 березня 1993 року Загальні збори Академії прийняли Статут Академії і Положення про її відділення, обрали керівників відділень, які водночас були і віце-президентами (В. М. Мадзігона, С. У. Гончаренка, О. В. Киричука). У листопаді 1993 року було утворене відділення педагогіки і психології професійної освіти, керівником якого став віце-президент Л. О. Каніщенко.
Часткові зміни до Статуту Академії були внесені Загальними зборами, що відбулися 28-29 січня 1997 року. Відділення педагогіки і психології професійної освіти було реорганізоване у два відділення: педагогіки і психології вищої школи та педагогіки і психології професійно-технічної освіти. Академіками-секретарями цих відділеннь були обрані дійсні члени Л. О. Каніщенко і Н. Г. Ничкало.
Етапними для становлення Академії педагогічних наук України стали Загальні збори АПН, що відбулися 17-18 грудня 1997 року. На них відзвітувався перший склад Президії Академії. З доповіддю «Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні за період становлення і діяльності АПН (1992—1997 рр.)» виступив президент Академії Ярмаченко М. Д. Збори обрали новий склад Президії, яку очолив дійсний член АПН України, доктор філософських наук, професор Кремень Василь Григорович. До складу Президії були обрані В. М. Мадзігон (віце-президент), Вашуленко М. С. (головний вчений секретар).
«Ураховуючи провідну роль Академії педагогічних наук України у забезпеченні розвитку національної системи освіти, проведенні фундаментальних і прикладних наукових досліджень з проблем освіти, педагогіки і психології, значний внесок у підготовку наукових і педагогічних кадрів» 24 лютого 2010 р. згідно з Указом Президента України № 258/2010 «Про надання Академії педагогічних наук України статусу національної» академії надано статус національної і надалі іменовано-Національна академія педагогічних наук України.

За матеріалами
https://uk.m.wikipedia.org/wiki
Центр комунікації