Викладання латинської мови у 10-11-х класах: кандидатка філологічних наук, Доцентка Шевченко Л.Г., перша чверть

Одинадцятикласники в Українському медичному ліцеї НМУ імені О.О. Богомольця – це, без перебільшення, майже студенти. І не лише тому, що з більшістю викладачі зустрінуться всього через рік у стінах медуніверситету, чи тому, що програма латинської мови у випускному класі націлена на опанування принципів термінотіврення в різних галузях медицини. Відчуття того, що перед тобою в аудиторії – майже дорослі люди, посилюється цього року війною: юнаки і дівчата, які заходять у віртуальну Zoom-аудиторію з Києва, різних куточків України, Європи і навіть з-за океану, серйозні, цілеспрямовані, мотивовані. Вони виконують домашні завдання, активно відповідають на занятті, охоче беруться за індивідуальні проекти.
За першу чверть, незважаючи на повітряні тривоги та вимикання електропостачання в Україні, жоден 11-й клас не відстав від програми: опрацьовані теми, починаючи з «Типи формування медичних термінів», «Опорно-руховий апарат», «Нервова система», «Серцево-судинна, дихальна та видільна системи», до «Кінцеві терміноелементи, що вказують на локалізацію процесу чи явища» включно. Вчителька латинської мови вищої категорії, методистка, к. філол. н., доцент Людмила Григорівна Шевченко застосовує комбіновані технології, щоб завдяки виконанню нестандартних завдань учні більш ефективно закріплювали вивчену лексику – наприклад, латинські назви частин людського тіла позначали на вибраних самостійно паперових малюнках, фото виконаної роботи надсилали викладачеві на е-мейл.
Крім того, з частиною груп обговорили тему «Що запозичили тоталітарні режими ХХ ст. (фашизм, нацизм) з державних ідеологій Давнього Риму та Спарти?»
Ця тема не пов’язана з медичною термінологією, однак її розгляд дав змогу ліцеїстам легко відшукати історичні паралелі в сьогоденні і зробити важливі висновки на майбутнє.

Упродовж першої чверті 2022/23 навчального року навчання в УМЛ НМУ імені О.О. Богомольця відбувалося в дистанційному форматі – з усіх предметів. Не була винятком і латинська мова – дисципліна, якій уже понад дві тисячі років, і яку багато мовців вивчали не за партою чи в аудиторії – подібно до цьогорічних 10-класників. Незважаючи на непрості умови, і викладач, і учні дотримувалися принципу: «Хто хоче, – той шукає можливостей».
Узагалі, заняття в віртуальній аудиторії, створеній за допомогою Zoom, за духом не особливо відрізнялися від пар оф-лайн: змістовні лекції за планом, активна робота з практичними завданнями, зацікавлення і початок праці над індивідуальними проектами. Рішучий настрій ліцеїстів здобувати освіту навіть під час війни позитивно вплинув і на організацію процесу: запізнення стали великою рідкістю, зате істотно зросла кількість тих, хто за власним бажанням надсилає на перевірку старанно виконані домашні роботи тощо.
Для Людмили Григорівни Шевченко, вчительки латинської мови вищої категорії, методистки, канд. філол. наук, доцента, цей навчальний рік, що розпочався і триває поки що виключно дистанційно, – став теж не лише випробуванням, а й нагодою опанувати нові прийоми і методи викладання латини. Так, для тих учнів, які не змогли приєднатися до роботи в класі, тепер є можливість надіслати відеозапис заняття, завдяки відповідній опції в Zoom. Після кожної пари викладач повідомляє домашнє завдання і публікує файли з навчальним матеріалом у чаті конкретної групи; там само відбувається оперативний обмін корисною інформацією, короткими запитаннями-відповідями. Для того, щоб отримати більш детальні пояснення складних, незрозумілих моментів латинської граматики, відбуваються консультації – як за розкладом, так і, за потреби, в інший домовлений час.
Для більшості 10-их класів перша чверть – це сам початок вивчення латинської мови, дуже важливий період, у який закладаються основи знань. Судячи з формальних показників (тематичних оцінок) – початок цілком успішний. А як казали римляни, «Bonum initium est dimidium facti – Добрий початок – це половина справи».

Центр комунікації