Історія українських референдумів

За майже 30 років незалежності в Україні відбулося лише 2 всеукраїнські (хоча спроб оголосити було більше) та низка місцевих референдумів. Наразі в Україні триває формування нового законодавства про народовладдя, а на початку 2021 року Верховна Рада вже прийняла закон про всеукраїнський референдум. Тому звернемося до історії, щоб подивитися на наш власний досвід.

Всеукраїнські референдуми
1991 рік

1 грудня 1991 року розпочалася історія проведення референдумів в Україні. Цього дня відбувся загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР щодо проголошення незалежності України. Рішення про проведення цього референдуму містила Постанова Верховної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 року (№ 1427-ХІІ). Парламентарі розпочали підготовку до референдуму в жовтні, визначивши порядок проведення і текст бюлетеня (Постанови «Про проведення всеукраїнського референдуму в питанні про проголошення незалежності України» та «Про форму бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі» від 11 жовтня 1991 року). Тоді ж було прийняте звернення депутатів, де вони декларували, що довіряють мудрості й політичній зрілості народу України, та свідомо йдуть на всеукраїнський референдум: «Ми закликаємо Вас підтримати Акт проголошення незалежності України». Підрахунок поданих голосів та встановлення результатів голосування здійснювали Центральна виборча комісія з виборів народних депутатів України; Комісія Кримської АРСР з виборів народних депутатів Кримської АРСР; обласні, районні, міські, районні в містах комісії з виборів депутатів місцевих рад народних депутатів.
Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України та запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» І два варіанти відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую».

Перший всеукраїнський референдум відбувся одночасно з першими виборами Президента України. Тому організовували голосування дільничні виборчі комісії з виборів Президента. У голосуванні взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% тих, хто мав право брати участь у референдумі та виборах Президента (37,8 млн громадян).
За підтримку Акта проголошення незалежності України проголосувала 28 804 071 особа або 90,32% тих, хто брав участь у голосуванні. Акт проголошення незалежності України було підтримано в усіх без винятку 27 адміністративних регіонах України: 24 області, 1 автономна республіка та 2 міста зі спеціальним статусом. Наприклад, у Донецькій області всього проголосувало 2 мільйони 957 тисяч 372 особи або 76,73% тих мешканців нашого регіону, які отримали право голосу. Із них підтримало незалежність української держави 2 мільйони 481 тисяча 157 осіб, тобто 83,9%. Проти висловилося 372 тисячі 157 осіб або 12,58%. 3,52% бюлетенів було визнано недійсними.
Оскільки Центральна виборча комісія як постійно діючий орган утворена лише 1997 року, а також вона не стала правонаступницею Центральної виборчої комісії з виборів народних депутатів України, то ЦВК не має інформації про результати підрахунку голосів на референдумі 1991 року. А всі відповідні документи зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО).

Референдум 1991 року мав імперативний характер, його рішення були загальнообов’язковими та не потребували затвердження.
Після 1 грудня Україну почали визнавати інші країни світу. Наприклад, 2 грудня – Канада і Польща, 3 грудня – Угорщина. Протягом місяця Україна була визнана понад 40 державами світу. Таким чином, підсумки Всеукраїнського референдуму створили правову основу для перетворення задекларованої державної незалежності на фактичну.

Докладніше за посиланням:
https://www.oporaua.org/news/vybory/election_history/22791-istoriia-referendumiv-ukrayinskii-dosvid