Як стати науковцем у 17 років: розповідає найкращий студент світу Ігор Клименко

Для учнів і учениць Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О.О. Богомольця – членів наукового товариства імені академіка А.П. Ромоданова та Малої академії наук України цікавим став, організований у закладі, круглий стіл про здобутки молодих колег у науці.
Знайомтесь – МАНівець, студент КПІ та винахідник Ігор Клименко https://platform.man.gov.ua/media/5b421782-c6aa-46dc-95ff-80bce4e30d69 – найкращий студент світу у 2022-му!


Про це 22 вересня оголосило журі конкурсу Global Student Prize, який нагороджує студентів, що мають найбільший реальний вплив на навчання, життя своїх однолітків і на суспільство загалом.

Журналістка Олеся Королюк вирішила розпитати Ігоря, як йому вдалося стати найкращим студентом світу й увірватися у велику науку в 17 років. Він поділився порадами, як стартувати в науці, та власними секретами ефективності в роботі й навчанні. Тож гайда до науково-продуктивних лайфхаків!

Порада 1. Пробуй, доки не знайдеш своє.

«Аби знайти себе в науці та займатися справді улюбленою справою, потрібно перед цим спробувати себе в усьому, до чого дотягнешся. Завдяки зусиллям батьків я зміг ще в дитинстві відвідати чимало різних гуртків і перепробувати багато занять. Мене відправляли і на вокал, і на танці, і на малювання, доки я не зрозумів, що найбільше мене захоплює робототехніка. Батьки це помітили і почали віддавати на відповідні секції — так я почав збирати роботів, програмувати і цікавитись винаходами.

Завдяки такому старту вже з початком війни у 2014 році я був повністю оточений робототехнікою: ходив на гуртки, генерував ідеї, майстрував щось вдома. Коли дізнався про жахливі наслідки бойових дій, захотів бути корисним державі та поєднувати це з улюбленою справою. Так розпочався мій шлях роботи над дроном-міношукачем. Тож рекомендую всім початківцям просто пробувати, адже більше не існує способу зрозуміти, що подобається, а що ні.

Одноліткам, які прагнуть досягти успіху в науці, я раджу використовувати всі доступні можливості. Сам для себе я вивів такий принцип: користуйся кожною нагодою, що підвертається. Саме тому я беру участь у всіх конкурсах, подаю заявки всюди, де тільки можна, і практично не відхиляю пропозицій, які стосуються можливостей розповісти про себе і спробувати свої сили».

Порада 2. Переймай досвід менторів і рольових моделей зі своєї сфери.

«Шлях науковця — це постійний пошук. Коли починаєш дослідження, важливо шукати дуже багато інформації: проблему й наявні рішення, а також способи на цю проблему вплинути. Тож науковцям необхідно не лише закарбовувати якісь знання в пам’яті, а й уміти знайти їх у потрібний момент.

Важливо також шукати вчителів і дізнаватися щось від людей, у яких більше досвіду, ніж у тебе. На початку моїм наставником був викладач на курсах робототехніки — Ігор Сидорченко, якого я після кожного заняття по пів години “бомбардував” запитаннями. Іноді моя мама навіть вибачалась перед ним за те, що я забирав його неробочий час. Але саме його допомога стала для мене потужним поштовхом уперед. Завдяки йому я міг озвучувати навіть неймовірні ідеї та дізнаватися про те, як працює наука. Приміром, колись у мене виникла ідея вічного двигуна, який би працював на основі води й різниці тисків, але пан Ігор пояснив мені, що існують закони фізики, які не дозволяють цього зробити. Тож дуже цінно мати за ментора людину, яка буде підказувати та підтримувати, причому це необов’язково має бути науковий керівник — такими людьми можуть виступити батьки, бабуся з дідусем, друзі чи вчителі у школі.

Таку підтримку я свого часу знайшов у Малій академії наук. Мене іноді запитують, чи мені часом не платять за рекламу МАН, але я щиро рекомендую долучатися. Тут можна перетворити ідею на реальний науковий проєкт, отримати менторство і можливості».

Порада 3. Віднайди свою мотивацію.

«У будь-якому навчанні й під час роботи над практично будь-яким проєктом трапляються помилки, невдачі й сумніви, але саме мотивація не дає опустити руки й надихає рухатися далі. Мене, наприклад, мотивує мій проєкт “Quadcopter Mines Detector” — я впевнений, що в мене вийде створити готовий пристрій і побачити, як він рятує людські життя. Я усвідомлюю, що мені не можна зупинятися, адже тоді всі минулі напрацювання та роки роботи будуть марними. Тому я просто продовжую працювати над винаходом і робити все можливе, аби здійснити свою мрію».

Порада 4. Розвивайся всебічно.

«Круті ідеї приходять до нас не лише за роботою — вони виникають і тоді, коли ми займаємося чимось іншим: читаємо книжки, дивимося фільми, проводимо час за хобі, гуляємо. Цікаві думки, як на мене, виникають тоді, коли в голові змішується дуже багато всього, і в якийсь момент людина вирішує, що можна зміксувати кілька тем і зробити з цього щось вартісне. Саме так у мене з’являлися ідеї перших наземних роботів, а потім установок для розмінування. Так само я й дійшов до задуму “Quadcopter Mines Detector”: спершу захопився дронами, а тоді зацікавився темою розмінування. У певний момент ці дві сфери поєдналися й народився задум. Тож аби генерувати круті ідеї, треба постійно цікавитися багатьма речами, всебічно розвиватися та розширювати світогляд. Тоді вийде поєднувати різні сфери та створювати щось справді інноваційне».

Порада 5. Тренуй продуктивність.

«Я не думаю, що маю якісь надздібності чи геніальність. Натомість вважаю, що досяг усього саме завдяки постійній роботі. Впевнений, що на результат потрібно дуже багато працювати. Мене цього навчили батьки: скільки за ними спостерігав, вони ніколи не сидять без діла — постійно працюють. Коли ми їздили разом на дачу, цілими днями щось робили — чи на городі, чи у дворі. Так я звик до праці та зрозумів, що саме в ній — секрет успіху.

Тепер я впевнений, що в будь-якому занятті немає нічого важливішого за постійну роботу. Тож продуктивність — це та навичка, яку майбутнім науковцям треба розвивати в першу чергу. Раджу не марнувати час на різноманітні тренінги, де розповідають про формули успіху й те, як досягти всього не напружуючись, — краще тренуватися працювати якомога більше й ефективніше.

Я сам переконався в тому, що продуктивності можна навчитися. Коли ми з родиною пересиджували обстріли у підвалі нашої дачі, я майже весь час працював за ноутбуком. За 40 днів — орієнтовно стільки в людей формується звичка — я усвідомив, що вже не можу нічим не займатися, мені треба завантажити себе якоюсь діяльністю.

Також у мене є власна теорія стосовно продуктивності. Я вважаю, що всі люди мають однакову удачу, але всім щастить по-різному. Якщо людина мало працює, у неї буде просто більше шансів відпочити. Своєю чергою ті, хто майже весь час приділяють роботі, мають вищі шанси на кар’єрний успіх і пов’язані з ним можливості. Це мене ще більше мотивує і прояснює питання, чому багато людей працюють, але далеко не всі досягають високих результатів».

Інтерв’ю з Ігорем Клименком-2

Порада 6. Пам’ятай про тайм-менеджмент.

«Я вважаю, що вміння розподіляти свій час важливе для кожної людини, а для науковців і поготів. Тож раджу вчитися планувати свій робочий день: прописувати завдання, прораховувати час, знаходити зручні для себе техніки, що допомагають балансувати між працею і відпочинком. Приміром, я користуюся такою схемою: 35 хвилин роботи + 5 хвилин перерви, і так по колу. Розподіл часу дозволяє мені бути продуктивним і добре почуватися протягом дня.

Окрім цього, дуже рекомендую стежити за екранним часом і обмежувати користування ґаджетами. Вони справді затягують і викликають залежність на фізіологічному рівні: перегляд тіктоку на хвилину дає нам більше дофаміну, ніж успішно вирішена задача з математики. Тож краще стежити за собою та коригувати поведінку в бік продуктивності».

Порада 7. Розвивай soft skills.

«Окрім продуктивності, для науковців важливими є навички комунікації, лідерства та роботи в команді. Ми живемо в такому світі, де самому щось створити майже неможливо. Знаю по собі: коли беру багато завдань, дуже важко переробити все самостійно, всюди встигати, всюди бути, все реалізувати. Тому важливо знаходити спільну мову з людьми та вміти працювати з ними. Так легше розвивати проєкти, процеси йдуть швидше, а досягати чогось стає простіше».

Порада 8. Дбай про своє ментальне й фізичне здоров’я.

«Науковцям треба бути продуктивними, а на продуктивність впливає наш стиль життя. Тож варто стежити за своїми звичками, не забувати вчасно їсти і достатньо спати. Важливо також виділяти час на відпочинок і не перепрацьовувати. У мене були періоди, коли я вигорав чи знесилювався від надлишку роботи, тож із часом усвідомив необхідність відволікатися, робити перерви та давати мозку можливість по-справжньому релаксувати. Це означає, що під час перепочинку чи після роботи ти не залипаєш у соцмережах — так ми насправді лише більше навантажуємо нервову систему, а приміром, гуляєш на свіжому повітрі чи зустрічаєшся з друзями».

Чудовий приклад для наслідування!

МАН України знає ще чимало історій успіху серед наших переможців.

Докладніше за посиланням:
https://platform.man.gov.ua/media/ed731939-5c6c-4ca2-81a8-eae6e6ae514a

Центр комунікації