День пам’яті і скорботи

Щороку 22 червня Україна згадує про мільйони людей, що полегли на кривавих полях другої світової війни.
Зараз, в період повномасштабної війни з росією, ця дата набула нового, ще більш трагічного, сенсу.

Кожного року 22 червня — День скорботи і пам’яті, коли ми згадуємо та вшановуємо тих, хто ціною своєї крові відстоював перемогу. Україна встановила цю дату Указом Президента України від 17-го листопада 2000-го року № 1245/2000 «День скорботи та вшанування пам’яті жертв Війни в Україні».
У цей день ми ставимо свічки за всіх тих дочок і синів України, які загинули заради свободи і незалежності нашої держави.
81 рік тому, о 04:00 ранку, незважаючи на підписаний Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом, німецькі війська атакували кордони СРСР. Так почалася Велика Вітчизняна війна, яка забрала за собою мільйони життів.
Для України період з 1941 по 1945 рік – справжня національна трагедія, а не тільки участь у найкривавішому і масштабному конфлікті XX століття. Включена до складу СРСР, Україна повинна була відстоювати інтереси великої держави, тому чоловіки-українці призивалися в радянську армію і перебували в УПА, захищаючи свою країну від загарбників.
Українське населення перенесло стільки горя, скільки не можна описати словами:
спалення сіл і цілих міст;
голокост;
голод;
розстріли мирного населення.
І це далеко не повний список звірств, яким піддавався український народ. Загальні втрати України склали 8-10 млн осіб. Люди гинули на фронті, вмирали від голоду в тилу, були вивезені до Німеччини або на територію Росії.
Страждали українці не тільки на передовій – в зруйнованих селах і містах залишалися жінки з дітьми, молоді дівчата, немічні бабусі, які змушені були самостійно справлятися з усіма тяготами і страшними наслідками окупації ворогом рідної землі.
Страшні паралелі доводиться проводити нам усім сьогодні.
Те, про що ми мали б знати тільки з розповідей наших бабусь і дідусів повторюється… “Ніколи знов” прийшло в Україну: так само підступно, так само на світанку. Тоді — з заходу, сьогодні — зі сходу.

Ми пам’ятаємо усіх.
А ще тепер ми знаємо, якою ціною далась Перемога.
Ми не забудемо.
Ніколи. Нікого.

Україна переможе!
Слава Україні!
Героям слава!

Центр комунікації