Пам’ять: академік Никула Тарас Денисович

Тарас Денисович Никула (5 січня 1936, с. Банилів, Вижницький район, Чернівецька область — 6 червня 2019, м. Киів)- видатний український лікар, доктор медичних наук, професор, дійсний член Української академії наук, АН вищої освіти України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор.
У 1951 році закінчив Банилівську неповну середню школу, а в 1954 році Вижницьку середню школу № 1 імені Ю. Федьковича.
Потім навчався на лікувальному факультеті Чернівецького державного медичного інституту, який закінчив з відзнакою в 1960 році.
З 1960 року до 1965 рік працював на Буковині: спочатку головним лікарем Нижньостанівецької дільничної лікарні, заступником головного лікаря і завідувачем терапевтичного відділення Вашківецької районної лікарні № 1, викладачем терапії медичного училища у м. Вашківцях. З 1965 року й донині його творча доля пов’язана з Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця, в якому пройшов шлях від клінічного ординатора терапевтичної кафедри до завідувача кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 (з 1988 р.). У 1986–1998 роках виконував обов’язки проректора, його заступника з навчальної та наукової роботи.
У 1969 році Т.Д. Никулі присуджено науковий ступінь кандидата медичних наук, а в 1984 році – доктора медичних наук; у 1977 році йому присвоєно вчене звання доцента, а в 1988 році – професора. У 1995 році Тараса Денисовича обрано дійсним членом Української академії наук національного прогресу та почесним академіком Української медичної стоматологічної академії; у 1996 році – академіком Академії наук вищої школи України; у 2004 році – дійсним членом Академії наук України.
Учений за допомогою створеного методу біометричної візуалізацїї та сучасних кібернетичних програм відкрив „природні” (а не надумані) етапи еволюції захворювання нирок, опрацював алгоритм діагностики (безмашинної та комп’ютерної), неемпіричну класифікацію, патогенетично, обґрунтував методи їх лікування та вторинної профілактики. Зокрема, він вперше розробив спосіб програмної дієтотерапії для кожної клінічної групи хворих з використанням нових оригінальних варіантів малобілкових дієт і модифікованих національних страв.
Буковинський учений також створив школу нефрологів: більшість викладачів очолюваної ним кафедри – його учні. Крім того, його вихованці працюють у США, Канаді, Німеччині та інших країнах світу.
Дослідник є фундатором і багаторічним науковим керівником клініки Київського міського центру нефрології та діалізу, організатором бальнеологічного курорту „Брусниця” на Буковині. Тривалий час він був головним терапевтом Української республіканської ради з управління курортами профспілок, заступником голови Державної наукової санаторно-курортної комісії з нефрології.
Т.Д. Никула є засновником і відповідальним редактором щорічника „Актуальні проблеми нефрології”, науковим редактором відділу гастроентерології журналу „Лікарська справа”, членом редколегій і редакційних рад низки журналів терапевтичного профілю. Він був членом правлінь лікарських наукових товариств терапевтів, нефрологів, ревматологів, головним терапевтом Української ради управління курортами профспілок і „Укрпрофоздоровниці”. З 2003 року – заступник генерального директора по Європі Міжнародного біографічного центру (Велика Британія), консультативний редактор Американського біографічного інституту (США).
Тарас Денисович заслужений діяч науки і техніки України, удостоєний медалі „2000 видатних вчених XXI століття” з опублікуванням його творчої біографії в однойменному біографічному виданні та проголошенням „Науковцем 2003 року”, Американський біографічний інститут номінував його медаллю і почесним званням „Людина 2003 року”, а видавнича рада видання „Хто є хто в науці й техніці” (США) удостоїла вченого „Сертифікату визнання”. Серед вітчизняних нагород – медаль Я. Мудрого.

Щиро бажаємо здоров’я і щастя дружині Тараса Денисовича – доктору медичних наук, професору Мойсеєнко Валентині Олексіївні та всім членам його родини.

Центр комунікації